Заява фракції Єдиного Центру у Закарпатській обласній раді

Заява фракції Єдиного Центру у Закарпатській обласній раді

Фракція Єдиного Центру виступає категорично проти будь-яких спекуляцій на мовній темі в освітній реформі. Так само, як і наші західні сусіди, ми вважаємо, що знання державної мови є одним із головних ідентифікаторів належності до держави.

Публікаціявсі друкуватиДрукувати

Іван Балога: Самоврядування в Україні слід будувати за європейським зразком
2012-12-10 10:35:00

Іван Балога: Самоврядування в Україні слід будувати за європейським зразком

На Закарпатті органи місцевого самоврядування представлені 307 сільськими, 19 селищними, 11 міськими, 13 районними і обласною радами, до яких обрано 7 тисяч 476 депутатів. Тож від активності депутатського корпусу залежить не лише життєдіяльність територіальних громад, а й міцність, благополуччя всієї країни. Вчора на Закарпатті, як і по всій Україні, пройшли урочистості з нагоди Дня місцевого самоврядування. Це свято – підтвердження ролі самоврядності як найдемократичнішої, наймасовішої форми управління у нашій країні. Про це сьогодні говоримо з головою обласної ради Іваном Балогою.

Іване Івановичу! Минуло 15 років, як прийнято Закон «Про місцеве самоврядування в Україні», в якому закріплені право та реальна здатність територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення. Як ви загалом оцінюєте роль місцевого самоврядування у системі управління державою?

 

— У будь-якому демократичному суспільстві самоврядні органи є важливим інститутом реального народовладдя та засобом реалізації інтересів територіальної громади. З часу обрання депутатів місцевих рад нинішнього скликання минуло два роки. Тож сьогодні маємо привід оцінити зміст їхньої роботи.

Найголовніше, на моє переконання, що все більше громад виявляють ініціативу, ведуть пошук партнерів, долучаються до участі у різноманітних проектах як вітчизняного, так і зарубіжного рівнів, ведуть діалог з односельцями і переконують їх у тому, що «гуртом і батька бити легше», набувають досвіду і разом із владою працюють над втіленням своїх задумів.

Не буду зараз називати сільські ради, прізвища голів та депутатів, бо більшість із них відповідально ставляться до завдань своїх виборців, виконують взяті на себе зобов'язання. За ними — ініціатива, творчий пошук, вболівання за те, яким буде сьогодення і прийдешнє нашого краю, за добробут наших краян. У нинішніх непростих умовах вони свідомі того, що ніхто не вирішить за громаду проблеми, які належать до її повноважень. З іншого боку, органам місцевого самоврядування треба вести постійний діалог із громадами. Треба позбутися симптомів глухоти, яку інколи демонструють обранці до своїх виборців.

 

Як спрацювала нинішня обласна рада за період своєї каденції?

 

— Спрацювала добре. Сформовано президію та 12 постійних комісій, в яких пропорційно представлені політичні сили. На партійній основі були сформовані і депутатські фракції. Але в процесі діяльності відбуваються певні зміни.

З початку шостого скликання проведено вже 11 сесій, 16 пленарних засідань. Одна з сесій була позачерговою. На ній, нагадаю, ми розглядали звернення до Верховної Ради України щодо скасування її постанови про відміну переходу на зимовий час. Тоді позиція наших депутатів отримала підтримку, і постанову було скасовано.

До речі, за цей час депутатським корпусом прийнято понад 40 звернень до центральних органів державної влади, що стосувалися важливих питань життєзабезпечення нашого регіону.

 

Але це, так би мовити, віртуальні результати напрацювань депутатів. Як їх відчули виборці?

 

— Виборці тоді відчувають роботу влади, коли та вирішує їхні проблеми — ефективно бореться з безробіттям, бідністю тощо. Вважаю, що наша обласна рада демонструє таку роботу. Постійно шукаємо додаткові джерела наповнення бюджету, думаємо про те, як розвивати соціальну сферу, розширюємо міжрегіональні і міжнародні зв’язки Закарпаття. У соціальній сфері пріоритетними напрямами ми визначили для себе розвиток медицини, освіти, зокрема дошкільної, культури, науки, туризму, спорту. Цьогоріч продовжили зводити хірургічний корпус обласної клінічної лікарні, акушерсько-гінекологічний корпус у Рахові, районну лікарню у Берегові, протитуберкульозну лікарню у с. Нижня Апша Тячівського району та інші важливі для краю об’єкти. Проводиться також реконструкція будівлі обласного центру нейрохірургії та неврології і реабілітаційного центру обласної дитячої лікарні, розпочалося виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію будівлі під обласний перинатальний центр.

Разом з тим, у рамках реалізації програм соціально-економічного розвитку області за ці роки введено в дію 6 шкіл, 6 дошкільних навчальних закладів, 5 об’єктів охорони здоров’я, понад 20 спортивних споруд. Крім того, впродовж минулого і нинішнього років у 37 селах дев’ятьох районів реалізовано або впроваджуються різні проекти загальною вартістю 8,3 мільйона гривень. Ця робота проводиться в рамках другого етапу проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» за програмою ПРООН та ЄС.

Зросла активність громад і у Всеукраїнському конкурсі проектів та програм розвитку місцевого самоврядування, у програмах транскордонного співробітництва.

Наприклад, за ці два роки лише у співпраці з краєм Височина Чеської Республіки вдалося реалізувати майже 20 спільних проектів, зорієнтованих на реконструкцію та ремонт дитячих садків, шкіл, закладів охорони здоров’я, культури і соціального забезпечення, туризму. Понад 60 таких проектів реалізується у співпраці з Угорщиною. Все це і є наслідком роботи депутатського корпусу місцевих рад у співпраці з виконавчими органами влади.

 

До речі, як позначається на результатах діяльності органів місцевого самоврядування наше вигідне транскордонне розташування?

 

— Це, можна сказати, є фішкою Закарпаття, оскільки наш край має у сусідах чотири країни Європейського Союзу. Тож співпраця з ними є для нас одним з пріоритетних напрямів роботи. Ми вже уклали для цього двосторонні угоди про співпрацю у різних галузях із прикордонними регіонами Румунії, Угорщини, Словаччини, Польщі, а також рядом регіонів Чехії, Німеччини, Хорватії, Російської Федерації тощо. Останнім часом обласна рада підписала також меморандуми про співпрацю з Посольством Чеської Республіки та Асоціацією друзів Закарпатської області в Сенаті Чеської Республіки, з Міністерством закордонних справ Угорщини.

З керівництвом цих регіонів та державних структур у нас відбуваються постійні зустрічі та консультації з актуальних питань співробітництва. Наприклад, днями у мене відбулась зустріч з головою Пряшівського самоврядного краю Словаччини Петером Худіком та маршалком Підкарпатського воєводства Польщі Мирославом Карапитою. Практикується і проведення спільних засідань постійних депутатських комісій регіональних рад різних країн.

Але транскордонна співпраця все активніше розвивається і на рівні територіальних громад районів, міст, сіл та селищ. Нині угоди про співпрацю із зарубіжними партнерами мають понад 100 органів місцевого самоврядування Закарпатської області.

 

Спільно з регіонами, з якими укладено угоди про співпрацю, знаю, щороку підписуються і виконавчі протоколи з транскордонного співробітництва, більшість яких спрямовані на вирішення проблем сталого соціального та економічного розвитку гірських територій. Що це дає?

 

Так, лише за останні два роки з краєм Височина Чеської Республіки в гірських районах Закарпаття нам вдалося реалізувати понад 20 спільних інвестиційних проектів у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту населення. Але основний акцент зроблено все-таки на реконструкцію дошкільних закладів. Завдяки цьому було відкрито дитсадок у селі Стужиця Великоберезнянського району, проведено капітальний ремонт дитсадків у Волівці, Чинадійові, Невицькому, а у Великому Бичкові реконструйовано Будинок культури. Повністю також реконструйовано школи у селах Лазещина та Стримба Рахівського району. Зараз продовжується реалізація проектів з добудови дитячого садка на 75 місць у селі Велика Копаня Виноградівського, амбулаторії загальної практики сімейної медицини у селі Липовець Хустського районів та ряд інших.

 

- Останнім часом потужним стимулом міжрегіонального співробітництва для вирішення проблем сталого розвитку місцевих громад стали українсько-угорські контакти.

 

— Дійсно, нині за угодами з Міністерством закордонних справ Угорщини та рядом її регіонів на Закарпатті на основі паритетного співфінансування реалізується більше 60 спільних проектів з енергозбереження у сфері освіти, культури, охорони здоров’я тощо, загальною вартістю 16 мільйонів гривень.

Але позитивної динаміки надано і прикордонній співпраці з Пряшівським та Кошицьким самоврядними краями. Свідченням цьому є реалізація спільного проекту з реконструкції колишньої ЗОШ №4 м. Ужгород, на базі якої функціонують новий заклад зі словацькою й українською мовами навчання та Центр словацької культури. Поряд з цим нині вивчається можливість відкриття ще одного пункту пропуску «Уліч–Забрідь».

Ефективна співпраця налагоджена також із федеральними землями Верхня Австрія та Відень Австрійської Республіки, насамперед у сфері енергозбереження, поводження з твердими побутовими відходами. А з німецькими партнерами округу Оберфранкен ми тісно співпрацюємо у галузі охорони здоров’я.

Помітною є участь органів місцевого самоврядування Закарпаття і в програмах транскордонного співробітництва Європейського Союзу. Так, лише за результатами трьох конкурсів Програми ЄІСП «Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна» в 2007–2013 роках обласна, міські та районні ради, створені ними агенції та асоціації, інші неурядові організації Закарпаття були і є задіяні як партнери у майже 80 проектах із загальним бюджетом понад 40 мільйонів євро. Таким чином, міжнародна технічна допомога є важливим інструментом реалізації політики сталого економічного та соціального розвитку області. Особливу роль ці проекти зіграли в реалізації Програми протипаводкового захисту в басейні ріки Тиса.

Важко переоцінити і значення масштабних заходів культурного і міжнаціонального спілкування, які щороку регулярно проводяться в рамках Днів добросусідства на нашому прикордонні, фестивалів самодіяльного національного мистецтва.

 

Попри це сьогодні багато говорять про те, що у системі органів місцевого самоврядування давно назріли зміни. Про що, власне, йдеться?

 

— Про те, що сьогодні вже є очевидним, що вся система влади в Україні потребує корінних трансформацій, оскільки між центром і місцевими громадами накопичилось дуже багато пропозицій. До речі, розв’язати їх бралися й попередні уряди, парламенти, але далі бажань справа не пішла, хоча є певні напрацювання, є політичні сили, які б хотіли провести таку реформу, виходячи з інтересів держави, громади тощо. З одного боку, органи місцевого самоврядування наділені багатьма повноваженнями у вирішенні проблем, важливих для громад. А з іншого, держава не забезпечила їх відповідними фінансовими і матеріальними ресурсами. І нині практично по кожному інфраструктурному проекту доводиться низько кланятися центру. Тому самостійність місцевих рад маємо нині декларативну. На рівні районів та області владний дуалізм часто призводить до непослідовності у прийнятті та виконанні рішень, що не сприяє поліпшенню життя людей.

У нас давно визріла необхідність запровадження європейської моделі самоврядування, як це має місце у сусідніх країнах, де органи самоврядування на всіх рівнях мають виконавчі структури і несуть повну відповідальність за стан справ на своїй території. Там місцеві самоврядні органи наділені достатніми за обсягом і чіткими за межами повноваженнями, з відповідною фінансовою підтримкою.

Чи буде так у нас, відповіді на це покликаний дати проект Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, презентація якого нещодавно відбулася на засіданні Конституційної асамблеї.

Будемо сподіватися, що парламент України нового скликання узаконить його. І Україна, яка ратифікувала Європейську хартію місцевого самоврядування, не тільки заявлятиме про свою прихильність європейським цінностям і стандартам, але і на практиці дотримуватиметься положень хартії.

 

- І насамкінець таке. 28 жовтня депутатами Верховної Ради України VII скликання стало й чимало депутатів обласної ради. Це якось допомагатиме Закарпаттю у вирішенні проблем?

 

— Так, до парламенту пройшли 6 депутатів облради – «регіонали» Василь Ковач, Михайло Ланьо та Іван Бушко, «єдиноцентристи» Віктор та Павло Балоги. За списком об’єднаної опозиції нардепом став Валерій Лунченко. Важливо, що серед новообраних парламентаріїв є й інші наші земляки – Василь Петьовка, Валерій Пацкан. Гадаю, що їх буде ще більше. Та вже нині є очевидним, що у новій Верховній Раді сильне представництво Закарпаття. Попри різну політичну орієнтацію ці люди люблять свій край. Впевнений, що вони створять потужне лобі у парламенті для вирішення його проблем.

Бажаю органам місцевого самоврядування, щоб їхні можливості перевищували бажання. За досвідом Європейського Союзу у вирішенні фінансових проблем самоврядних інституцій. І нехай у цьому допомагає нам Господь.
 

Розмовув вів Петро Поліха, "Новини Закарпаття"

Останні публікаціївсі

Газета "Єдиний Центр"всі

Газета "Эдиний Центр"